-1-
іменник чоловічого роду
(у свічці)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ґніт ґноти́
родовий ґнота́ ґноті́в
давальний ґноту́, ґното́ві ґнота́м
знахідний ґніт ґноти́
орудний ґното́м ґнота́ми
місцевий на/у ґноті́ на/у ґнота́х
кличний ґно́те* ґноти́*

Словник фразеологізмів

устроми́ти ґно́та кому. Довести свою перевагу; відзначитися. Олешківський батальйон Червоної гвардії хотів показати, що він уміє не лише по-простому битися з білими, а й устромити комусь ґнота гвардійським плац-парадом (Ю. Яновський).