-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ґе́рґнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа ґе́рґне ґе́рґнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ґе́рґнув ґе́рґнули
жін.р. ґе́рґнула
сер.р. ґе́рґнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ґе́рґнувши

Словник синонімів

ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ[ГЕГОТІ́ТИ]підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ[ГЕЛГОТІ́ТИ]підсил., ГЕЛКОТА́ТИ[ГЕЛКОТІ́ТИ]підсил., ГОГОТА́ТИ[ГОГОТІ́ТИ]підсил., ГЕРГОТА́ТИ[ГЕРГОТІ́ТИ]підсил. - Док.: ґе́ґнути, ґе́лґнути, ґе́рґнути. Під вікном ґеґали гуси (М. Коцюбинський); Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину, ґеґотало, як гуска (І. Нечуй-Левицький); По хлівцях гуси ґеґекають, качки кахкають, квочки кудкудакають (Г. Квітка-Основ’яненко); Не можу я в кучі спати, бо ґелґають гуси (коломийка); З берега повертались до двору гуси, задоволено ґелґотали (І. Ле); Гуси з радощів сичали і ґелкотали (Л. Боровиковський); Гуси під небом почнуть гоготіти (Я. Щоголів).