на ґвалт. 1. зі сл. дзвони́ти, би́ти, крича́ти і т. ін. Оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.). — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Коронний гетьман Потоцький бив на ґвалт про новий бунт, .. та цих накликувань не слухано (М. Грушевський); Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах); Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський); Схопився [Юхим], збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле); Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній). як (мов) на ґвалт. “Цу-цу, Рябко!” — тут всі, повибігавши з хат: “Цу-цу, Рябко!.. на-на!..” — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський); Мім, німий раб, .. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка).

2. зі сл. готува́ти, готува́тися, підготовля́ти і т. ін., діал. Швидко, поспішно, квапливо. Після розподілу [хати] треба було мені на ґвалт готувати її вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (П. Козланюк).

на ґвалт. 1. зі сл. дзвони́ти, би́ти, крича́ти і т. ін. Оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.). — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Коронний гетьман Потоцький бив на ґвалт про новий бунт, .. та цих накликувань не слухано (М. Грушевський); Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах); Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський); Схопився [Юхим], збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле); Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній). як (мов) на ґвалт. “Цу-цу, Рябко!” — тут всі, повибігавши з хат: “Цу-цу, Рябко!.. на-на!..” — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський); Мім, німий раб, .. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка).

2. зі сл. готува́ти, готува́тися, підготовля́ти і т. ін., діал. Швидко, поспішно, квапливо. Після розподілу [хати] треба було мені на ґвалт готувати її вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (П. Козланюк).

хоч ґвалт (про́бі) кричи́. Уживається для вираження надзвичайно скрутного або безвихідного становища, відчаю і т. ін. Часу не вистачає хоч ґвалт кричи (З усн. мови); [Бабуся:] Так її ж тепер до завтра не добудишся, хоч пробі кричи (І. Кочерга); Залишився під кінець самотнім, хоч пробі кричи (І. Сочивець). ма́ло не про́бі кричи́. Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили землю (М. Коцюбинський).

на ґвалт. 1. зі сл. дзвони́ти, би́ти, крича́ти і т. ін. Оголошуючи тривогу, повідомляючи про небезпеку, благаючи про допомогу і т. ін.). — Ви навіщо дзвонили в дзвони на ґвалт? — крикнув Єремія (І. Нечуй-Левицький); Коронний гетьман Потоцький бив на ґвалт про новий бунт, .. та цих накликувань не слухано (М. Грушевський); Драгуни вже з кількох боків оточували село. Парубок щосили ударив на ґвалт (М. Стельмах); Зять побіг до тої господи, де вони вечеряли, і почав кричати на ґвалт, благав рятувати старого (М. Грушевський); Схопився [Юхим], збуджений переляком. Відібрало йому спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Іван Ле); Одбивши ворога, матрос зарепетував на ґвалт (Олесь Досвітній). як (мов) на ґвалт. “Цу-цу, Рябко!” — тут всі, повибігавши з хат: “Цу-цу, Рябко!.. на-на!..” — гукнули як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський); Мім, німий раб, .. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка).

2. зі сл. готува́ти, готува́тися, підготовля́ти і т. ін., діал. Швидко, поспішно, квапливо. Після розподілу [хати] треба було мені на ґвалт готувати її вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (П. Козланюк).