ґанджувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ґанджува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ґанджу́ймо | |
2 особа | ґанджу́й | ґанджу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ґанджува́тиму | ґанджува́тимемо, ґанджува́тимем |
2 особа | ґанджува́тимеш | ґанджува́тимете |
3 особа | ґанджува́тиме | ґанджува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ґанджу́ю | ґанджу́ємо, ґанджу́єм |
2 особа | ґанджу́єш | ґанджу́єте |
3 особа | ґанджу́є | ґанджу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ґанджу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ґанджува́в | ґанджува́ли |
жін. р. | ґанджува́ла | |
сер. р. | ґанджува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ґанджува́вши |