ПРОПУСТИ́ТИщо (через неуважність не помітити, не зробити вчасно чогось, не використати якоїсь нагоди), ПРОМИНУ́ТИ, ПОМИНУ́ТИ, ПРОЗІВА́ТИ, ПРОҐА́ВИТИрозм., ПРОГА́ЯТИрозм.,ПРОДИВИ́ТИСЯрозм., ПРОГЛЕ́ДІТИрозм., ПРОГЛЯДІТИрозм., ПРОМОРГА́ТИрозм., ПРОСПА́ТИрозм., ПРОШЛЯ́ПИТИфам.; ПРОГА́ЯТИ (нагоду); ПРОСТРО́ЧИТИ (встановлений термін). - Недок.: пропуска́ти, промина́ти, помина́ти, ґавити, прога́ювати, простро́чувати. Він заспівував, а його приятелі, смішно і зосереджено схиливши голови, дослухалися, щоб не пропустити потрібного моменту, і всі враз підхопили (О. Сизоненко); Мар’яна нічого не відповідала Каленику Романовичу, проминула й незадоволення Рубіна (І. Сенченко); Поминаємо докори з боку людей, подразнених у своїй амбіції тим, що ми відкинули їх власні вірші (І. Франко); Як з жнивами прозівав - рік даремно працював (прислів’я); Ольга слухала, сердечно боячись, щоб не проґавити й одного слова (Я. Качура); [Маруся:] Коли про своє щастя будеш дбати, то дивись і продивишся чуже нещастя (Панас Мирний); Задумався [Андрій] і прогледів, коли Надія з хвіртки вийшла разом з сином (С. Чорнобривець); А настане ніч Купала, Тую ніч не прогляди, І поки ще мла не впала - В ліс до папороті йди (Я. Щоголів); Вона.. не проморгає, усі недоліки помітить (В. Собко); Бачу й тебе, горда паніматко: чи так поглядатимеш звисока і тоді на нашого брата, як твій гетьман із сонцем на лобу проспить молоду, не згірш од іншого гультяя! (П. Куліш); - Казав [Білогруд], що можна було б не так зустріти німця, прошляпили, мовляв (Ю. Бедзик); Боюся, що Ви там забули й про те, що час уже влаштовуватись у профшколи. Дивіться - не прогайте (С. Васильченко); [Поштар:] Я вже третій день з города. Поспішаю оце, щоб хоч сьогодні на ніч вернуться, - прострочив трохи (І. Карпенко-Карий). - Пор. недогля́нути.