-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ґа́ва ґа́ви
родовий ґа́ви ґав
давальний ґа́ві ґа́вам
знахідний ґа́ву ґа́ви, ґав
орудний ґа́вою ґа́вами
місцевий на/у ґа́ві на/у ґа́вах
кличний ґа́во ґа́ви

Словник синонімів

РОЗЗЯ́ВАч. і ж., розм. (неуважна людина), РОЗЗЯВЛЯ́КАрозм.,РОЗТЯ́ПАрозм.,РОЗТЯПА́КАрозм.,РОЗТЕЛЕ́ПАфам., ҐА́ВАзневажл., ВОРО́НАзневажл.,ШЛАПА́Кч., зневажл.,СОЛОПІ́Йч., розм., РОЗВЕ́ЗАрозм.- Ач, роззява! Так колись ти і в бою Задрімаєш і на хвильку... Стратиш голову свою (О. Олесь); Ой у лісі на орісі Сухая ломака, - Один писар на хуторі Да й той роззявляка (П. Чубинський); Ото ще чортова розтяпака: несла свиту і не бачила, як люлька з кишені випала (Словник Б. Грінченка); Він.. лаяв розтелепу брата за його запізнення (П. Кочура); Ґаво! Ти що ж це ключ не вийняв?.. (П. Тичина); - Дітей малих за що посадив? - По приказанію вашому, за бунт. - Ворона! (Панас Мирний); - Так чого ж ти оце не з нею? - Процедури в мене. - Шлапак! ..Жінку залишив. В незнайомому місті, одну-однісіньку (А. Головко); - Ох ти солопій! А ще й маєш себе за розумного чоловіка (І. Нечуй-Левицький); Ця дівка добра розвеза: ніколи дверей за собою не зачиняє (Словник Б. Грінченка).

Словник фразеологізмів

впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); [Старшина:] Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. [Староста:] Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона [дочка] в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да [та] .. граки ловить (Ганна Барвінок); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко).

2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. [Виборний:] Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський); Ще ж до того звичайний був [Ігнат] і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш); Захопилась [мати] повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзиґою, не ловив ґав (М. Стельмах).

3. Виявляти неуважність, бути неуважним. — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко); — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський); — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк); Вони, впередзорці,.. Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар).

4. Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке, .. ціпов’яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський); Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах); Сестра ґав не ловила, доки я терся-м’явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь); — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський). ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки. ..Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник); // Допускати помилки, бути нерозторопним. Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб); // Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник); — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експериментальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак).

ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона [дочка] в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да [та] .. граки ловить (Ганна Барвінок); [Халява:] Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко).

2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. [Виборний:] Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. Котляревський); Ще ж до того звичайний був [Ігнат] і богобоязливий, справді йшов до церкви молитись, а не ґави поміж людьми ловити (П. Куліш); Захопилась [мати] повчати, щоб я у церкві не лобурясничав, не шморгав, не крутився дзиґою, не ловив ґав (М. Стельмах).

3. Виявляти неуважність, бути неуважним. — Ей, Піню, чого ґав ловиш? Миску давай (В. Винниченко); — Та чого ж ото ґав ловиш, коли людина тобі думки свої звіряє? (М. Чабанівський); — Та сюди дивись, чого ти ґав ловиш. Про що ти думаєш? (А. Хижняк); Вони, впередзорці,.. Не ловили ґав, зірко стояли на чатах (О. Гончар).

4. Не використовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду. І це я з моїм розумом ловив ґави, коли таке, .. ціпов’яз, з зубів видер мені ниву!.. (М. Коцюбинський); Мати кидається до печі, щоб чимсь почастувати гостя. Я теж не ловлю ґав: підходжу до припічка і благально дивлюся в подобрілі материні очі (М. Стельмах); Сестра ґав не ловила, доки я терся-м’явся, за суботу та неділю випхала Ориську заміж (М. Рудь); — А в клубі як діла? — А там таки не пусто, Бо не ловив я ґав, У клуб заклав капусту І гарбузи заклав (А. Крижанівський). ґа́ву пійма́ти. — Я вкрав у них чавунчика на дріб до рогатки. ..Сам і ґаву піймав: треба було зразу ж його й потрощити… (Григір Тютюнник); // Допускати помилки, бути нерозторопним. Але чи Явдошка та Софійка ловили ґав, чи то в нетяг жевріла мрія про волю, проте недовго затримувались парубки в Повчанського (З. Тулуб); // Не вникати в що-небудь; не займатися вчасно чимсь потрібним. — Схоже, що під носом у нас орудує група, а ми ґав ловимо,— кинув Степан (М. Олійник); — Молодець, ґав не ловиш. Була б моя воля, я б у нашій області створив експериментальну або дослідновиробничу базу пшеничної станції (В. Большак).

ні па́ва [й] ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).

ні па́ва [й] ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу).

впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); [Старшина:] Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. [Староста:] Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький).

як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього [Проценка].— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).