-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ї́жа  
родовий ї́жі  
давальний ї́жі  
знахідний ї́жу  
орудний ї́жею  
місцевий на/у ї́жі  
кличний ї́же*  

Словник синонімів

ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖАрозм.,ТРА́ПЕ́ЗАжарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯдіал.Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Гончар); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський); Забава розпочалась, як се звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (О. Кобилянська).
Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́розм.,ПОЖИ́ВАрозм.,ПОЖИ́ВОКрозм.,ПОКО́РМрозм.,СПОЖИ́ВАрозм.,ПОТРА́ВАрідше,СПОЖИ́ВОК рідше,СПОЖИ́ТОК рідко,ЇСТВО́заст.,ЇДЛО́діал.,З’Ї́ЖАдіал.,ПОЖИ́ТОК діал.;СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОКзаст.,Ї́ДЖЕННЯдіал. (перев. те, що їдять люди); ТРА́ПЕ́ЗА (у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки - пожива бідного верблюда (М. Шеремет); - Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); - Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? - Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їлирознії потрави, І все з полив’яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); - Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з’їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй [бджолі] іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем’яна, А у Дем’яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); [Антон:] Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку - горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); - Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). - Пор. 1. стра́ва, харчі́.
СТРА́ВА (приготовлені для їди продукти харчування - варені, смажені, печені і т. ін.), НАЇ́ДОК, НАЇ́ДКИ, ПОТРА́ВАрозм.;ПРИ́ВА́РОК (рідка гаряча страва); ВИТРЕБЕ́НЬКИмн. розм. (приготовлена незвичайним способом страва). Знов молодиці понаставляли на стіл усякої страви.. знов десь набрались печені кури, гуси; знов принесли вареників у сметані та всяких пундиків (І. Нечуй-Левицький); - Ну, вечеряйте, а я вам зараз і гарячу страву принесу (А. Головко); - Немає на світі кращого наїдку, як вареники! - каже він (Панас Мирний); Столи аж гнуться під вагою Потрав розкішних, дорогих (М. Старицький); Попадає короп в юшку По сусідству до петрушки. Гості їли цей приварок і хвалили куховарок (М. Стельмах); Їли Буханчики пшеничні, білі, Кислиці, ягоди, коржі, І всякіразні витребеньки (І. Котляревський). - Пор. 1. ї́жа, харчі́.
ХАРЧІ́ (те, що їдять і п’ють; їстівні запаси), ХАРЧч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБрозм., ХЛІБ-СІ́ЛЬрозм.; ПРОВІА́НТрозм. (також заст. - запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Олекса, що працював з Бронком у друкарні Філіпчука, кожної суботи їздив до батьків на село по харчі (Ірина Вільде); - Я ж бачу по очах, що вам хочеться їсти. У селі легше з харчем, ніж у місті. Пийте (молоко) (П. Автомонов); Яка харч, така й робота (прислів’я); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі продуктами, і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах); Тут були скупчені багаті склади продовольства і воєнного майна (М. Шеремет); Тимофій із жінкою сідають їсти; я теж витягаю свої припаси (Г. Хоткевич); Добуто з рюкзаків провізію і все, що належить до неї: пора! Настав час приступити до традиційної мисливської трапези (О. Гончар); - Я людям служу, громаді служу - так, за хліб, за спасибі... (Панас Мирний); [Горпина:] Для кумів я вже не пожалію хліба-солі (І. Нечуй-Левицький); Під’їжджали валки з амуніцією, з провіантом, польові кухні (М. Томчаній). - Пор. 1. ї́жа, стра́ва.

Словник фразеологізмів

лихи́й на ї́жу. Той, хто любить добре і багато їсти, хто швидко їсть. Лихий на їжу. Коли б до роботи такий прудкий (О. Копиленко).