їдючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний їдю́чий їдю́ча їдю́че їдю́чі
родовий їдю́чого їдю́чої їдю́чого їдю́чих
давальний їдю́чому їдю́чій їдю́чому їдю́чим
знахідний їдю́чий, їдю́чого їдю́чу їдю́че їдю́чі, їдю́чих
орудний їдю́чим їдю́чою їдю́чим їдю́чими
місцевий на/у їдю́чому, їдю́чім на/у їдю́чій на/у їдю́чому, їдю́чім на/у їдю́чих