-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний їдо́к їдоки́
родовий їдока́ їдокі́в
давальний їдоко́ві, їдоку́ їдока́м
знахідний їдока́ їдокі́в
орудний їдоко́м їдока́ми
місцевий на/у їдоко́ві, їдоку́ на/у їдока́х
кличний їдоку́ їдоки́

Словник синонімів

ЇДЕ́ЦЬ (особа як одиниця при розподілі харчових продуктів), ЇДО́Крозм.; РОТрозм. (член сім’ї, утриманець). Ми хуторяни - діти, У мріях без кінця, Ділили сад, і квіти, І поле, на їдця (А. Малишко); Готувати страву на кількість їдоків; - Є в нашім селі такий чоловік.. Не багатий, не бідний - п’ять соток на три роти (І. Муратов).