-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | їде́ць | їдці́ |
| родовий | їдця́ | їдці́в |
| давальний | їдце́ві, їдцю́ | їдця́м |
| знахідний | їдця́ | їдці́в |
| орудний | їдце́м | їдця́ми |
| місцевий | на/у їдце́ві, їдці́, їдцю́ | на/у їдця́х |
| кличний | їдцю́ | їдці́ |
Словник синонімів
ЇДЕ́ЦЬ (особа як одиниця при розподілі харчових продуктів), ЇДО́К розм.; РОТ розм. (член сім’ї, утриманець). Ми хуторяни - діти, У мріях без кінця, Ділили сад, і квіти, І поле, на їдця (А. Малишко); Готувати страву на кількість їдоків; - Є в нашім селі такий чоловік.. Не багатий, не бідний - п’ять соток на три роти (І. Муратов).