-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний їде́ць їдці́
родовий їдця́ їдці́в
давальний їдце́ві, їдцю́ їдця́м
знахідний їдця́ їдці́в
орудний їдце́м їдця́ми
місцевий на/у їдце́ві, їдці́, їдцю́ на/у їдця́х
кличний їдцю́ їдці́

Словник синонімів

ЇДЕ́ЦЬ (особа як одиниця при розподілі харчових продуктів), ЇДО́Крозм.; РОТрозм. (член сім’ї, утриманець). Ми хуторяни - діти, У мріях без кінця, Ділили сад, і квіти, І поле, на їдця (А. Малишко); Готувати страву на кількість їдоків; - Є в нашім селі такий чоловік.. Не багатий, не бідний - п’ять соток на три роти (І. Муратов).