ірреальний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ірреа́льний ірреа́льна ірреа́льне ірреа́льні
родовий ірреа́льного ірреа́льної ірреа́льного ірреа́льних
давальний ірреа́льному ірреа́льній ірреа́льному ірреа́льним
знахідний ірреа́льний, ірреа́льного ірреа́льну ірреа́льне ірреа́льні, ірреа́льних
орудний ірреа́льним ірреа́льною ірреа́льним ірреа́льними
місцевий на/в ірреа́льному, ірреа́льнім на/в ірреа́льній на/в ірреа́льному, ірреа́льнім на/в ірреа́льних

Словник синонімів

НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙкнижн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙпідсил.,НЕЗЕМНИ́Йпідсил.;НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю. Шовкопляс); Неначе реальний світ крадькома міниться на фантастичний, зміняється на легку мрію й тоне десь в сизій далечі (І. Нечуй-Левицький); Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, - портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (П. Тичина); [Хламушка:] Ну, й люди! Понабудують собі неіснуючих перепон.. і мучаться (І. Кочерга). - Пор. ви́гаданий, 1. надприро́дний, 1. прима́рний, уя́вний.