іржавити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | іржа́вити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | іржа́вмо | |
| 2 особа | іржа́в | іржа́вте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іржа́витиму | іржа́витимемо, іржа́витимем |
| 2 особа | іржа́витимеш | іржа́витимете |
| 3 особа | іржа́витиме | іржа́витимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іржа́влю | іржа́вимо, іржа́вим |
| 2 особа | іржа́виш | іржа́вите |
| 3 особа | іржа́вить | іржа́влять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| іржа́влячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | іржа́вив | іржа́вили |
| жін. р. | іржа́вила | |
| сер. р. | іржа́вило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| іржа́вивши | ||