іржавий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний іржа́вий іржа́ва іржа́ве іржа́ві
родовий іржа́вого іржа́вої іржа́вого іржа́вих
давальний іржа́вому іржа́вій іржа́вому іржа́вим
знахідний іржа́вий, іржа́вого іржа́ву іржа́ве іржа́ві, іржа́вих
орудний іржа́вим іржа́вою іржа́вим іржа́вими
місцевий на/в іржа́вому, іржа́вім на/в іржа́вій на/в іржа́вому, іржа́вім на/в іржа́вих

Словник синонімів

РУДИ́Й (червоно-жовтого кольору, забарвлення), РИ́ЖИЙ, ІРЖА́ВИЙ[РЖА́ВИЙ], РУДОВОЛО́СИЙ (з волоссям такого кольору); БУЛА́НИЙ (про масть коня - світло-рудий); РУДУВА́ТИЙ, РИЖУВА́ТИЙ, РУДА́ВИЙ[РУДЯ́ВИЙ]розм. (трохи рудий). І згадую Україну. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії, Зеленії (Т. Шевченко); Рижі трави були такі високі, що в них сховалася б людина (Григорій Тютюнник); Всихаючи, вони [яблуні] розчахувалися на вітрах, трухлявіли.. і зотлівали іржавим огнем (М. Стельмах); Та [батькова] кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (І. Франко); - Чи не бачили ви, дядьку, Тут буланого коня? (О. Олесь); Карпо сів на лаві й насупив свої рудуваті брови (І. Нечуй-Левицький); - Вона рижа, та не зовсім, а так, знаєте... приємний рижуватий відтінок блондинки (Я. Качура); Вогонь кидав відблиски на його рудаве волосся (О. Полторацький); Рудява вода.