ірвати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(рвати) [рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | ірва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ірві́мо, ірві́м | |
2 особа | ірви́ | ірві́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ірва́тиму | ірва́тимемо, ірва́тимем |
2 особа | ірва́тимеш | ірва́тимете |
3 особа | ірва́тиме | ірва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ірву́ | ірвемо́, ірве́м |
2 особа | ірве́ш | ірвете́ |
3 особа | ірве́ | ірву́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ірвучи́ | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ірва́в | ірва́ли |
жін. р. | ірва́ла | |
сер. р. | ірва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ірва́вши |