-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ін’єктува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ін’єкту́ймо
2 особа ін’єкту́й ін’єкту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ін’єктува́тиму ін’єктува́тимемо, ін’єктува́тимем
2 особа ін’єктува́тимеш ін’єктува́тимете
3 особа ін’єктува́тиме ін’єктува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа ін’єкту́ю ін’єкту́ємо, ін’єкту́єм
2 особа ін’єкту́єш ін’єкту́єте
3 особа ін’єкту́є ін’єкту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ін’єкту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ін’єктува́в ін’єктува́ли
жін. р. ін’єктува́ла
сер. р. ін’єктува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ін’єкто́ваний
Безособова форма
ін’єкто́вано
Дієприслівник
ін’єктува́вши

Словник синонімів

ВПО́РСКУВАТИ[УПО́РСКУВАТИ] (шприцем вводити рідину),ІН’ЄКТУВА́ТИ, ВПРИ́СКУВАТИ[УПРИ́СКУВАТИ]. - Док.: впо́рснути[упо́рснути], ін’єктува́ти, впри́снути[упри́снути]. Хворій робили штучне дихання і впорскували під шкіру різні ліки (М. Трублаїні); Наказав [лікар] фельдшеру з санітарами змінити їм пов’язки, впорснути сироватку проти стовбняка (В. Кучер).