-1-
займенник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний і́нший і́нша і́нше і́нші
родовий і́ншого і́ншої і́ншого і́нших
давальний і́ншому і́ншій і́ншому і́ншим
знахідний і́нший, і́ншого і́ншу і́нше і́нші, і́нших
орудний і́ншим і́ншою і́ншим і́ншими
місцевий на/в і́ншому, і́ншім на/в і́ншій на/в і́ншому, і́ншім на/в і́нших

Словник синонімів

І́НШИЙзайм. озн. (не цей, не даний; не такий, як цей, що був раніше), ІНА́КШИЙ[ІНА́КИЙ], НОВИ́Й, ДРУ́ГИЙрозм.,НОВІ́ТНІЙрідше,О́НИЙзаст., ОНА́КИЙзаст.Настали часи інші, завелись порядки другі в Чіпчиній хаті (Панас Мирний); І раптом Тарас отаке: "Машиністом, каже, хочу". Відтоді подивився на сина інакшими очима (С. Журахович); Щоб пісні мої стали новими, як налагодить струни мої? (В. Сосюра); - Ну да-а-а! - плаксиво крикнула Хима. - Я не хочу, нехай хтось другий піде (В. Винниченко); І став я шукати собі для розради Новітніх друзів (А. Кримський); [Кукса:] А, то ви все про теє? [Дранко:] Та вже ж не про онеє (М. Кропивницький); Сіла панночка зачісуватись, І така [Устина], і онака, і геть-пріч пішла (Марко Вовчок)
ПРОТИЛЕ́ЖНИЙ (розташований напроти когось, чогось, на початку або в кінці чого-небудь), СУПРОТИ́ВНИЙ, ДРУ́ГИЙ, І́НШИЙ, ПРОТИ́ВНИЙрозм.,ПОТОЙБІ́ЧНИЙрозм.,СУПРОТИЛЕ́ЖНИЙзаст.Вона стояла в протилежному кутку й дивилася надміру поширеними очима на Андрія (І. Багряний); В дворі було самотньо, лише інколи перебігала з покоїв у супротивний менший домочок служниця, несучи що-небудь (Олена Пчілка); Семен, одягнувшись, сидів на березі, коли з другого боку, греблею, надійшла молодиця (М. Коцюбинський); Вітер потроху перелягає.. і починає дмухати зовсім з іншого боку (Ю. Яновський); Мотря повела дівчат геть у противну сторону від того місця, де зостався Василь (Панас Мирний); Прокидалися з дзвінким гомоном птахи, забіліли хати на потойбічному схилі яру (П. Козланюк); Ось він перейшов ярок, вийшов на його супротилежну стіну і помаленьку посувався все далі й далі (І. Франко).
РЕ́ШТА (усі предмети, істоти, крім згаданих); І́НШІ, ОСТА́ННІрозм.Коли рушили, пропустив повз себе перші й другі сани і побіг рядом з останніми, тримаючись рукою за голоблю. Решта бійців бігли біля інших саней (А. Головко); З вихованців Брянського в роті ще залишились Роман і Денис Блаженки, телефоніст Маковей, веселий білкастий подоляк Хома Хаєцький, старшина Багіров та декілька інших (О. Гончар); І ся гадка уже запалила, уже відогнала всі останні (Г. Хоткевич).
ЯКИ́Й-НЕ́БУДЬзайм. неознач. (один із кількох чи багатьох), КОТРИ́Й-НЕ́БУДЬ, ЯКИ́Й, ЖО́ДЕН, ЖО́ДНИЙ, І́НШИЙ, КОТРИ́Й, ТОЙ АБО (ЧИ) І́НШИЙ, ЯКИ́Й-ТАКИ́Йрозм.Звертаюся до Вас з великим проханням прислати до того альманаху яке-небудь оповідання своє (М. Коцюбинський); - Всю зиму надворі босоніж перебігали [діти], а хоча б яке бухикнуло раз (М. Стельмах); Я відповіла йому в дуже гречному тоні, без жодних натяків на козу (Леся Українка); Інша мачуха здержує руку над пасинком, а Мотря, розпалившись, не вміла здержувати над рідним сином (Панас Мирний); Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить (прислів’я); Зовсім нема чого ставити питання про перемогу того чи іншого діалекту, адже літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів (Леся Українка); Два хлопчики в мене.. пастушать у добрих людей, та й за то мають їду й одежину яку-таку (І. Франко). - Пор. будь-який.

Словник фразеологізмів

диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

диви́тися / гля́нути і́ншими очи́ма на кого—що. Інакше сприймати, оцінювати кого-, що-небудь; по-іншому ставитися до когось, чогось. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Панас Мирний); Тепер Яків іншими очима дивився на перегнуту постать братової, на її спину, руки, голову і дивовижну косу (М. Стельмах); На хвилину я спробував глянути на нього [капітана] іншими очима: адже він, що не кажи, а врятував-таки батальйон! (Н. Тихий). гля́нути і́ншим о́ком. Те добро, що він людям робив, примусило й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

з і́ншого лібре́то, книжн., жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми, розмови і т. ін. “До батьків укоханої дочки такого листа не пишуть...” Все це слова з іншого лібрето, аніж ми гадаємо (Іван Ле).

з і́ншого ті́ста. Не схожий на когось, не однаковий з ким-небудь. [Йосип:] Пани б то недоторканні?.. [Дмитро (регоче):] А звісно, вони з іншого тіста!.. (М. Кропивницький); — Слухай, Мартохо, мені й справді подеколи здається, що жінки зовсім з іншого тіста, ніж чоловіки (Є. Гуцало).

з і́ншої (з дру́гої, не з тіє́ї і т. ін.) о́пери, жарт. Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т. ін. Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський); — Сподіваюсь, зрозуміло? — Та це ж уже не з тої опери (З журналу).

і́нша мо́ва. Уживається для вираження схвалення чогось; зовсім не те, що було; не так, як було, а краще. — Гаразд, на завтра вивчу.— Оце інша мова. Це слово мужчини (О. Гончар). і́нший Мака́р, жарт. — А скажеш, де золото? — Скажу! — Оце інший Макар! — зрадів високий (А. Дімаров).

зворо́́тний (і́́нший, дру́́гий і т. ін.) бік меда́́лі. Протилежний вияв чого-небудь; протилежність. Кожен бере на себе те, що йому під силу, з щоденних клопотів має і копійку, і втіху. Але тут є й зворотний бік медалі: матеріальне може потіснити духовне (З газети); Весна видалась на рідкість дощовита. Це вселяє великі надії на багатий урожай, але є і зворотний бік медалі — дуже неприємний: наступають бур’яни (З газети). за́́дня сторона́́ меда́́лі. Блискучість ідеї, а то навіть форми могли захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Г. Хоткевич).

і́нша мо́ва. Уживається для вираження схвалення чогось; зовсім не те, що було; не так, як було, а краще. — Гаразд, на завтра вивчу.— Оце інша мова. Це слово мужчини (О. Гончар). і́нший Мака́р, жарт. — А скажеш, де золото? — Скажу! — Оце інший Макар! — зрадів високий (А. Дімаров).

і́нший мир, уроч., заст. Загробне, потойбічне життя. Наче навішано гирі, Вся зайнялась голова… Думка об іншому мирі [про інший світ] Тільки осталась жива! (П. Грабовський).

і́нший раз. Іноді, часом. На віку, як на довгій нитці: інший раз шиєш, шиєш — і нічого, а як коли, то одразу починають вузли в’язатись (Укр.. присл..); Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що негаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час (Л. Глібов).

і́ншим (не тим) ві́тром пові́яло. Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т. ін. Всі [в Кухтиній сім’ї] повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук); — А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер).

нови́ми (і́ншими) очи́ма, зі сл. диви́тися, чита́ти і т. ін. Не так, як раніше; по-іншому. Брів [Кирило] серед жита і дивився новими очима.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс (М. Коцюбинський); Тичину щоразу читаєш новими очима, і в цьому, власне, один із секретів довговічності усіх справді мистецьких творів (З журналу); Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся (Панас Мирний). і́ншим о́ком. Кілька розмов .. примусили й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

нови́ми (і́ншими) очи́ма, зі сл. диви́тися, чита́ти і т. ін. Не так, як раніше; по-іншому. Брів [Кирило] серед жита і дивився новими очима.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс (М. Коцюбинський); Тичину щоразу читаєш новими очима, і в цьому, власне, один із секретів довговічності усіх справді мистецьких творів (З журналу); Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся (Панас Мирний). і́ншим о́ком. Кілька розмов .. примусили й людей глянути на його [нього] іншим оком (Б. Грінченко).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

і́ншим (дру́гим) ра́зом [кра́щим ча́сом]. 1. Згодом, пізніше, колись. Христя зам’ялася.— Багато, бабусю, казати.— А багато, то хай іншим разом — кращим часом (Панас Мирний); Другим разом напишу тобі більше, а тепер бувай здоров (Т. Шевченко). і́ншим ча́сом. Все бачила і чула…докладно описувати не буду, а то дуже довго вийде, нехай іншим часом напишу (Леся Українка); [Галя:] Проказуй [пісню] далі. Слухайте, дівчата. [Маруся:] Хай іншим часом. Далі не зложила (В. Самійленко).

2. Іноді, часом. Він усіх вважав за ленінградців. Іншим разом починав: — Знаєш, друже… Ермітаж відбудували. Саша добре знав, що це не так (О. Гончар).

і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти. Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. — Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах); — Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе [Настю] за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський).

на і́нший лад, зі сл. піти́, перевести́ і т. ін. Змінивши що-небудь; інакше, по-іншому. Дід .. з тривогою розмову Перевів на інший лад (А. Малишко); Тепер уже всім було видно, що справа пішла на інший лад (З газети).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

поверну́ти но́са в той (цей, інший) бік. Різко змінити попередні погляди, переконання і т. ін. Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар).

пе́вною (яко́юсь, тіє́ю чи і́ншою і т. ін.) мі́рою. Частково, трохи, все-таки і т. ін. І не гадай, що кольори, якими оздоблено речі, Певною мірою відповідають забарвленню власних Первопочатків, з яких утворилась матерія їхня (М. Зеров); Це певною мірою породило благодушні настрої як у місцевих органів влади, так і в населення (З газети); Велич наростаючих подій і усвідомлення того, що ці неймовірні події якоюсь мірою залежать від нього безпосередньо, сповнювало Хому новою, не звіданою досі гордістю (О. Гончар); Майже в кожному нормативному словнику сучасної мови відображені більшою чи меншою мірою діалектизми або обласні слова (Рідне сл.).

у [і́ншому, ново́му і под.] сві́тлі. 1. зі сл. ба́чити, здава́тися і т. ін. У певному вигляді, певним чином, з певного боку. Зараз же він бачив їх [картини] у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник); Все в іншому світлі здалось тоді нам: Мана розлетілась, кохання не стало (М. Вороний); Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Так гарно рятувати людей! (О. Гончар). не в кра́щому сві́тлі. Правда, не в кращому світлі постав перед нами і автор листа ..— колишній голова сільської Ради (З газети).

2. чого. З певних позицій; виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [зображені в “Бориславських оповіданнях” І. Франка] в світлі тонкого психологічного аналізу (М. Коцюбинський).

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т. ін.) мі́рі. Частково, трохи, все-таки тощо. Записував.. все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник); Писалося ж це в ім’я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко); — Ну… служили в певній мірі — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко); Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський .. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко).