інтродукований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний інтродуко́ваний інтродуко́вана інтродуко́ване інтродуко́вані
родовий інтродуко́ваного інтродуко́ваної інтродуко́ваного інтродуко́ваних
давальний інтродуко́ваному інтродуко́ваній інтродуко́ваному інтродуко́ваним
знахідний інтродуко́ваний інтродуко́вану інтродуко́ване інтродуко́вані
орудний інтродуко́ваним інтродуко́ваною інтродуко́ваним інтродуко́ваними
місцевий на/в інтродуко́ваному, інтродуко́ванім на/в інтродуко́ваній на/в інтродуко́ваному, інтродуко́ванім на/в інтродуко́ваних