інтригуючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний інтригу́ючий інтригу́юча інтригу́юче інтригу́ючі
родовий інтригу́ючого інтригу́ючої інтригу́ючого інтригу́ючих
давальний інтригу́ючому інтригу́ючій інтригу́ючому інтригу́ючим
знахідний інтригу́ючий, інтригу́ючого інтригу́ючу інтригу́юче інтригу́ючі, інтригу́ючих
орудний інтригу́ючим інтригу́ючою інтригу́ючим інтригу́ючими
місцевий на/в інтригу́ючому, інтригу́ючім на/в інтригу́ючій на/в інтригу́ючому, інтригу́ючім на/в інтригу́ючих