інтригувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | інтригува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | інтригу́ймо | |
2 особа | інтригу́й | інтригу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | інтригува́тиму | інтригува́тимемо, інтригува́тимем |
2 особа | інтригува́тимеш | інтригува́тимете |
3 особа | інтригува́тиме | інтригува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | інтригу́ю | інтригу́ємо, інтригу́єм |
2 особа | інтригу́єш | інтригу́єте |
3 особа | інтригу́є | інтригу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
інтригу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | інтригува́в | інтригува́ли |
жін. р. | інтригува́ла | |
сер. р. | інтригува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
інтриго́ваний | ||
Безособова форма | ||
інтриго́вано | ||
Дієприслівник | ||
інтригува́вши |