-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив інтонува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   інтону́ймо
2 особа інтону́й інтону́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа інтонува́тиму інтонува́тимемо, інтонува́тимем
2 особа інтонува́тимеш інтонува́тимете
3 особа інтонува́тиме інтонува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа інтону́ю інтону́ємо, інтону́єм
2 особа інтону́єш інтону́єте
3 особа інтону́є інтону́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
інтону́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. інтонува́в інтонува́ли
жін. р. інтонува́ла
сер. р. інтонува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
інтоно́ваний
Безособова форма
інтоно́вано
Дієприслівник
інтонува́вши