інтонувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | інтонува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | інтону́ймо | |
| 2 особа | інтону́й | інтону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інтонува́тиму | інтонува́тимемо, інтонува́тимем |
| 2 особа | інтонува́тимеш | інтонува́тимете |
| 3 особа | інтонува́тиме | інтонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | інтону́ю | інтону́ємо, інтону́єм |
| 2 особа | інтону́єш | інтону́єте |
| 3 особа | інтону́є | інтону́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| інтону́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | інтонува́в | інтонува́ли |
| жін. р. | інтонува́ла | |
| сер. р. | інтонува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| інтоно́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| інтоно́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| інтонува́вши | ||