інтонований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний інтоно́ваний інтоно́вана інтоно́ване інтоно́вані
родовий інтоно́ваного інтоно́ваної інтоно́ваного інтоно́ваних
давальний інтоно́ваному інтоно́ваній інтоно́ваному інтоно́ваним
знахідний інтоно́ваний інтоно́вану інтоно́ване інтоно́вані
орудний інтоно́ваним інтоно́ваною інтоно́ваним інтоно́ваними
місцевий на/в інтоно́ваному, інтоно́ванім на/в інтоно́ваній на/в інтоно́ваному, інтоно́ванім на/в інтоно́ваних