ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ[УТЛУМА́ЧУВАТИ], ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИкнижн, ТОВМА́ЧИТИ[ТОВКМА́ЧИТИ]розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИрозм., ВТОВКМА́ЧУВАТИ[УТОВКМА́ЧУВАТИ]розм., ВТОКМА́ЧУВАТИ[УТОКМА́ЧУВАТИ], ВИТОВКМА́ЧУВАТИ[ВИТОВМА́ЧУВАТИ]розм., РОЗТОВМА́ЧУВАТИрозм. - Док.: розтлума́чити, ви́тлумачити, втлумачити[утлумачити], потрактува́ти, інтерпретува́ти, розтовкма́чити, втовкма́чити[утовкма́чити], втокмачити[утокмачити], ви́товкмачити[ви́товмачити], розтовмачити. - Не так ви тлумачите тут наші слова (О. Донченко); Кожен по-своєму тлумачив коротеньке повідомлення в газеті про зняття Несвітайла (В. Вільний); Увечері напередодні від’їзду старики довго розтлумачували Дмитрієві, як їхати (А. Хижняк); Голота ж не вважала за потрібне витлумачити перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Ю. Шовкопляс); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: - Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Лесь Мартович); Один тебе з першого слова розуміє і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер); Довго художник втовкмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (О. Донченко). - Пор. 1. поя́снювати.