-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | інтерпрета́тор | інтерпрета́тори |
| родовий | інтерпрета́тора | інтерпрета́торів |
| давальний | інтерпрета́торові, інтерпрета́тору | інтерпрета́торам |
| знахідний | інтерпрета́тора | інтерпрета́торів |
| орудний | інтерпрета́тором | інтерпрета́торами |
| місцевий | на/в інтерпрета́торові, інтерпрета́торі | на/в інтерпрета́торах |
| кличний | інтерпрета́торе | інтерпрета́тори |
Словник синонімів
ТЛУМА́Ч (той, хто витлумачує, пояснює щось), ТЛУМА́ЧНИК розм., ІНТЕРПРЕТА́ТОР книжн., ТОВМА́Ч заст. Патентований тлумач їх [снів] дід Кияшко в своїй фантазії не йшов далі трьох висновків: "далека дорога", "казенний дім" і "додому" (Ю. Збанацький); В наш час документальна література.. здійснює почесну місію пропагандиста й тлумачника важливих подій дійсності (з газети); Носії фольклору є часом і співавторами фольклорного твору, а в усякім разі інтерпретаторами його (М. Рильський); У своїх оригінальних композиціях Лисенко є типовим представником українського народу й товмачем його найінтимніших почувань (Ф. Колесса).