інтерполювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | інтерполюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | інтерполю́ймо | |
| 2 особа | інтерполю́й | інтерполю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інтерполюва́тиму | інтерполюва́тимемо, інтерполюва́тимем |
| 2 особа | інтерполюва́тимеш | інтерполюва́тимете |
| 3 особа | інтерполюва́тиме | інтерполюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | інтерполю́ю | інтерполю́ємо, інтерполю́єм |
| 2 особа | інтерполю́єш | інтерполю́єте |
| 3 особа | інтерполю́є | інтерполю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| інтерполю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | інтерполюва́в | інтерполюва́ли |
| жін. р. | інтерполюва́ла | |
| сер. р. | інтерполюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| інтерпольо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| інтерпольо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| інтерполюва́вши | ||