інтересуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | інтересува́тися, інтересува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | інтересу́ймося, інтересу́ймось | |
2 особа | інтересу́йся, інтересу́йсь | інтересу́йтеся, інтересу́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | інтересува́тимуся, інтересува́тимусь | інтересува́тимемося, інтересува́тимемось, інтересува́тимемся |
2 особа | інтересува́тимешся | інтересува́тиметеся, інтересува́тиметесь |
3 особа | інтересува́тиметься | інтересува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | інтересу́юся, інтересу́юсь | інтересу́ємося, інтересу́ємось, інтересу́ємся |
2 особа | інтересу́єшся | інтересу́єтеся, інтересу́єтесь |
3 особа | інтересу́ється | інтересу́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
інтересу́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | інтересува́вся, інтересува́всь | інтересува́лися, інтересува́лись |
жін. р. | інтересува́лася, інтересува́лась | |
сер. р. | інтересува́лося, інтересува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
інтересува́вшись |