інтересуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | інтересува́тися, інтересува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | інтересу́ймося, інтересу́ймось | |
| 2 особа | інтересу́йся, інтересу́йсь | інтересу́йтеся, інтересу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інтересува́тимуся, інтересува́тимусь | інтересува́тимемося, інтересува́тимемось, інтересува́тимемся |
| 2 особа | інтересува́тимешся | інтересува́тиметеся, інтересува́тиметесь |
| 3 особа | інтересува́тиметься | інтересува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інтересу́юся, інтересу́юсь | інтересу́ємося, інтересу́ємось, інтересу́ємся |
| 2 особа | інтересу́єшся | інтересу́єтеся, інтересу́єтесь |
| 3 особа | інтересу́ється | інтересу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| інтересу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | інтересува́вся, інтересува́всь | інтересува́лися, інтересува́лись |
| жін. р. | інтересува́лася, інтересува́лась | |
| сер. р. | інтересува́лося, інтересува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| інтересува́вшись | ||