інтервювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | інтерв’юва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | інтерв’ю́ймо | |
| 2 особа | інтерв’ю́й | інтерв’ю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інтерв’юва́тиму | інтерв’юва́тимемо, інтерв’юва́тимем |
| 2 особа | інтерв’юва́тимеш | інтерв’юва́тимете |
| 3 особа | інтерв’юва́тиме | інтерв’юва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | інтерв’ю́ю | інтерв’ю́ємо, інтерв’ю́єм |
| 2 особа | інтерв’ю́єш | інтерв’ю́єте |
| 3 особа | інтерв’ю́є | інтерв’ю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| інтерв’ю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | інтерв’юва́в | інтерв’юва́ли |
| жін. р. | інтерв’юва́ла | |
| сер. р. | інтерв’юва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| інтерв’юва́вши | ||