-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив інтегрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   інтегру́ймо
2 особа інтегру́й інтегру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа інтегрува́тиму інтегрува́тимемо, інтегрува́тимем
2 особа інтегрува́тимеш інтегрува́тимете
3 особа інтегрува́тиме інтегрува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа інтегру́ю інтегру́ємо, інтегру́єм
2 особа інтегру́єш інтегру́єте
3 особа інтегру́є інтегру́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
інтегру́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. інтегрува́в інтегрува́ли
жін. р. інтегрува́ла
сер. р. інтегрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
інтегро́ваний
Безособова форма
інтегро́вано
Дієприслівник
інтегрува́вши

Словник синонімів

ОБ’Є́ДНУВАТИ (утворювати щось ціле, збираючи разом які-небудь окремі одиниці, елементи), З’ЄДНУВАТИ, ЗЛИВА́ТИ, ЗВО́ДИТИ, ІНТЕГРУВА́ТИкнижн. - Док.: об’єдна́ти, з’єдна́ти, зли́ти, звести. "Київ - мати міст руських..." Так, судилося йому об’єднати в єдину державу східнослов’янські племена (з журналу); Зовсім непомітно, а вже відчувалось, що надходить час з’єднувати землі (С. Чорнобривець); Шум весіннього вітру злив усі звуки в одне протягле гудіння (Л. Первомайський); Незабаром почалося й межування: панські землі докупи зводили (Панас Мирний); Суспільствознавство інтегрує суспільні науки.