-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив інсценува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   інсцену́ймо
2 особа інсцену́й інсцену́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа інсценува́тиму інсценува́тимемо, інсценува́тимем
2 особа інсценува́тимеш інсценува́тимете
3 особа інсценува́тиме інсценува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа інсцену́ю інсцену́ємо, інсцену́єм
2 особа інсцену́єш інсцену́єте
3 особа інсцену́є інсцену́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
інсцену́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. інсценува́в інсценува́ли
жін. р. інсценува́ла
сер. р. інсценува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
інсцено́ваний
Безособова форма
інсцено́вано
Дієприслівник
інсценува́вши

Словник синонімів

ІНСЦЕНУВА́ТИнедок. (влаштовувати що-небудь з метою введення когось в оману), ІНСЦЕНІЗУВА́ТИ, РОЗІ́ГРУВАТИ. - Док.: інсценува́ти, інсценізува́ти, розігра́ти. Другого дня повернувся нарешті Джантемир.. Шаукен розіграла перед усім аулом палку радість, кинулася йому на шию (З. Тулуб)
УДАВА́ТИ[ВДАВА́ТИ]що (діючи певним чином, приховувати свої справжні наміри, почуття тощо з певною метою), ПОКА́ЗУВАТИ, ПРИКИДА́ТИСЯ, ІНСЦЕНУВА́ТИ. - Док.: уда́ти[вда́ти], показа́ти, прики́нутися, інсценува́ти, почини́тисязаст.Він старанно вдавав, що сказане цим молодиком його не обходить (Ю. Шовкопляс); Кожний намагався показати, що він не злякався (М. Коцюбинський); Молода намагалася вгадати: спить її чоловік чи тільки прикидається (М. Томчаній); Олександр Бєляєв обманює командира ворожого міноносця, інсценуючи масове самогубство команди підводного човна (з журналу); Починилась моя дружина хворою (Леся Українка).