інсценований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний інсцено́ваний інсцено́вана інсцено́ване інсцено́вані
родовий інсцено́ваного інсцено́ваної інсцено́ваного інсцено́ваних
давальний інсцено́ваному інсцено́ваній інсцено́ваному інсцено́ваним
знахідний інсцено́ваний, інсцено́ваного інсцено́вану інсцено́ване інсцено́вані, інсцено́ваних
орудний інсцено́ваним інсцено́ваною інсцено́ваним інсцено́ваними
місцевий на/в інсцено́ваному, інсцено́ванім на/в інсцено́ваній на/в інсцено́ваному, інсцено́ванім на/в інсцено́ваних