інструктувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | інструктува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | інструкту́ймо | |
| 2 особа | інструкту́й | інструкту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інструктува́тиму | інструктува́тимемо, інструктува́тимем |
| 2 особа | інструктува́тимеш | інструктува́тимете |
| 3 особа | інструктува́тиме | інструктува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | інструкту́ю | інструкту́ємо, інструкту́єм |
| 2 особа | інструкту́єш | інструкту́єте |
| 3 особа | інструкту́є | інструкту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| інструкту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | інструктува́в | інструктува́ли |
| жін. р. | інструктува́ла | |
| сер. р. | інструктува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| інструкто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| інструкто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| інструктува́вши | ||