інсинуювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | інсинуюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | інсиную́ймо | |
2 особа | інсиную́й | інсиную́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | інсинуюва́тиму | інсинуюва́тимемо, інсинуюва́тимем |
2 особа | інсинуюва́тимеш | інсинуюва́тимете |
3 особа | інсинуюва́тиме | інсинуюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | інсиную́ю | інсиную́ємо, інсиную́єм |
2 особа | інсиную́єш | інсиную́єте |
3 особа | інсиную́є | інсиную́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
інсиную́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | інсинуюва́в | інсинуюва́ли |
жін. р. | інсинуюва́ла | |
сер. р. | інсинуюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
інсинуйо́ваний | ||
Безособова форма | ||
інсинуйо́вано | ||
Дієприслівник | ||
інсинуюва́вши |