інсинуювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | інсинуюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | інсиную́ймо | |
| 2 особа | інсиную́й | інсиную́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інсинуюва́тиму | інсинуюва́тимемо, інсинуюва́тимем |
| 2 особа | інсинуюва́тимеш | інсинуюва́тимете |
| 3 особа | інсинуюва́тиме | інсинуюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | інсиную́ю | інсиную́ємо, інсиную́єм |
| 2 особа | інсиную́єш | інсиную́єте |
| 3 особа | інсиную́є | інсиную́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| інсиную́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | інсинуюва́в | інсинуюва́ли |
| жін. р. | інсинуюва́ла | |
| сер. р. | інсинуюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| інсинуйо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| інсинуйо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| інсинуюва́вши | ||