-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | інсинуа́тор | інсинуа́тори |
родовий | інсинуа́тора | інсинуа́торів |
давальний | інсинуа́торові, інсинуа́тору | інсинуа́торам |
знахідний | інсинуа́тора | інсинуа́торів |
орудний | інсинуа́тором | інсинуа́торами |
місцевий | на/в інсинуа́торові, інсинуа́торі | на/в інсинуа́торах |
кличний | інсинуа́торе | інсинуа́тори |
Словник синонімів
НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. (той, хто вдається до інсинуації); ПАСКВІЛЯ́НТ (про автора твору наклепницького характеру). Інша справа Колишев, той не приховував зневаги до Лобана і якось на засіданні бюро назвав його наклепником і кар’єристом (М. Зарудний); Марко гостро напустився на обмовника..: - Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко); В своїй.. критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко).