іногородній 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний іногоро́дній іногоро́дня іногоро́днє іногоро́дні
родовий іногоро́днього іногоро́дньої іногоро́днього іногоро́дніх
давальний іногоро́дньому іногоро́дній іногоро́дньому іногоро́днім
знахідний іногоро́дній, іногоро́днього іногоро́дню іногоро́днє іногоро́дні, іногоро́дніх
орудний іногоро́днім іногоро́дньою іногоро́днім іногоро́дніми
місцевий на/в іногоро́дньому, іногоро́днім на/в іногоро́дній на/в іногоро́дньому, іногоро́днім на/в іногоро́дніх

Словник синонімів

ІНОГОРО́ДНІЙ (з іншого міста), ЧУЖОМІСЬКИ́Й. - Це машини не наші, - не моргнувши оком, відповідає він. Дійсно, три виявились іногородніми. Але чотири все-таки були нашими київськими (з газети)