іннервувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив іннервува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   іннерву́ймо
2 особа іннерву́й іннерву́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа іннервува́тиму іннервува́тимемо, іннервува́тимем
2 особа іннервува́тимеш іннервува́тимете
3 особа іннервува́тиме іннервува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа іннерву́ю іннерву́ємо, іннерву́єм
2 особа іннерву́єш іннерву́єте
3 особа іннерву́є іннерву́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
іннерву́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. іннервува́в іннервува́ли
жін. р. іннервува́ла
сер. р. іннервува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
іннерво́ваний
Безособова форма
іннерво́вано
Дієприслівник
іннервува́вши