іннервований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний іннерво́ваний іннерво́вана іннерво́ване іннерво́вані
родовий іннерво́ваного іннерво́ваної іннерво́ваного іннерво́ваних
давальний іннерво́ваному іннерво́ваній іннерво́ваному іннерво́ваним
знахідний іннерво́ваний, іннерво́ваного іннерво́вану іннерво́ване іннерво́вані, іннерво́ваних
орудний іннерво́ваним іннерво́ваною іннерво́ваним іннерво́ваними
місцевий на/в іннерво́ваному, іннерво́ванім на/в іннерво́ваній на/в іннерво́ваному, іннерво́ванім на/в іннерво́ваних