індукуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | індукува́тися, індукува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | індукува́тиметься | індукува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | індуку́ється | індуку́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| індуку́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | індукува́вся, індукува́всь | індукува́лися, індукува́лись |
| жін. р. | індукува́лася, індукува́лась | |
| сер. р. | індукува́лося, індукува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| індукува́вшись | ||