індукувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив індукува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   індуку́ймо
2 особа індуку́й індуку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа індукува́тиму індукува́тимемо, індукува́тимем
2 особа індукува́тимеш індукува́тимете
3 особа індукува́тиме індукува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа індуку́ю індуку́ємо, індуку́єм
2 особа індуку́єш індуку́єте
3 особа індуку́є індуку́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
індуку́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. індукува́в індукува́ли
жін. р. індукува́ла
сер. р. індукува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
індуко́ваний
Безособова форма
індуко́вано
Дієприслівник
індукува́вши