індукований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний індуко́ваний індуко́вана індуко́ване індуко́вані
родовий індуко́ваного індуко́ваної індуко́ваного індуко́ваних
давальний індуко́ваному індуко́ваній індуко́ваному індуко́ваним
знахідний індуко́ваний індуко́вану індуко́ване індуко́вані
орудний індуко́ваним індуко́ваною індуко́ваним індуко́ваними
місцевий на/в індуко́ваному, індуко́ванім на/в індуко́ваній на/в індуко́ваному, індуко́ванім на/в індуко́ваних