-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний інди́к індики́
родовий індика́ індикі́в
давальний індику́, індико́ві індика́м
знахідний індика́ індики́, індикі́в
орудний індико́м індика́ми
місцевий на/в індику́, індико́ві на/в індика́х
кличний інди́че індики́

Словник синонімів

ІНДИ́К (свійський птах родини фазанових), ДУНДУ́Крозм.,ГИНДИ́Кдіал.,ТРУХА́Ндіал.Ліля у нас хазяйка: годує індиків, качок і голубів (Леся Українка); Гнуться столи, гнуться Під смачними пирогами, Під гиндиками й качками (Л. Забашта); Селянин, миршавий дядько з червоною, поораною фалдами, як у трухана, шиєю, виявився досить балакучим (Ірина Вільде)

Словник фразеологізмів

як (мов, ні́би і т. ін.) інди́к, зі сл. напри́ндитися, наду́тися і т. ін. Сильно, дуже. Управитель сидить, наприндивсь як індик (П. Панч); А Карпо й собі надувся мов індик (М. Коцюбинський).