індивідуаліст 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | індивідуалі́ст | індивідуалі́сти |
| родовий | індивідуалі́ста | індивідуалі́стів |
| давальний | індивідуалі́стові, індивідуалі́сту | індивідуалі́стам |
| знахідний | індивідуалі́ста | індивідуалі́стів |
| орудний | індивідуалі́стом | індивідуалі́стами |
| місцевий | на/в індивідуалі́стові, індивідуалі́сті | на/в індивідуалі́стах |
| кличний | індивідуалі́сте | індивідуалі́сти |
Словник антонімів
| ІНДИВІДУАЛЬНИЙ | КОЛЕКТИВНИЙ |
| Властивий одній особі, особистий, окремий. | Властивий цілому колективові, загальний, спільний, суспільний. |
| Індивідуальний, а, е ~ колективний, а, е господарство, договір, дух, заява, керівництво, лист, похід, праця, робота. Індивідуальні ~ колективні городи, землі, заводи, ідеали, методи, почуття, принципи, риси. Індивідуальний договір з ким-н. ~ колективний договір з ким-н. Виконати що-н., зробити що-н., побудувати що-н. на індивідуальних ~ на колективних засадах. | |
| Індивідуальні і колективні засоби захисту (З журналу). | |
| Індивідуалізм ~колективізм, індивідуаліст ~колективіст, індивідуалістка ~колективістка, індивідуальне ~колективне; окремий ~загальний, особистий ~спільний, особистий ~суспільний | |