інгібувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | інгібува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | інгібу́ймо | |
| 2 особа | інгібу́й | інгібу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інгібува́тиму | інгібува́тимемо, інгібува́тимем |
| 2 особа | інгібува́тимеш | інгібува́тимете |
| 3 особа | інгібува́тиме | інгібува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | інгібу́ю | інгібу́ємо, інгібу́єм |
| 2 особа | інгібу́єш | інгібу́єте |
| 3 особа | інгібу́є | інгібу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| інгібу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | інгібува́в | інгібува́ли |
| жін. р. | інгібува́ла | |
| сер. р. | інгібува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| інгібо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| інгібо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| інгібува́вши | ||