інгібувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | інгібува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | інгібу́ймо | |
2 особа | інгібу́й | інгібу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | інгібува́тиму | інгібува́тимемо, інгібува́тимем |
2 особа | інгібува́тимеш | інгібува́тимете |
3 особа | інгібува́тиме | інгібува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | інгібу́ю | інгібу́ємо, інгібу́єм |
2 особа | інгібу́єш | інгібу́єте |
3 особа | інгібу́є | інгібу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
інгібу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | інгібува́в | інгібува́ли |
жін. р. | інгібува́ла | |
сер. р. | інгібува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
інгібо́ваний | ||
Безособова форма | ||
інгібо́вано | ||
Дієприслівник | ||
інгібува́вши |