інбредний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний інбре́дний інбре́дна інбре́дне інбре́дні
родовий інбре́дного інбре́дної інбре́дного інбре́дних
давальний інбре́дному інбре́дній інбре́дному інбре́дним
знахідний інбре́дний, інбре́дного інбре́дну інбре́дне інбре́дні, інбре́дних
орудний інбре́дним інбре́дною інбре́дним інбре́дними
місцевий на/в інбре́дному, інбре́днім на/в інбре́дній на/в інбре́дному, інбре́днім на/в інбре́дних