імунізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | імунізува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | імунізу́ймо | |
2 особа | імунізу́й | імунізу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | імунізува́тиму | імунізува́тимемо, імунізува́тимем |
2 особа | імунізува́тимеш | імунізува́тимете |
3 особа | імунізува́тиме | імунізува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | імунізу́ю | імунізу́ємо, імунізу́єм |
2 особа | імунізу́єш | імунізу́єте |
3 особа | імунізу́є | імунізу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
імунізу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | імунізува́в | імунізува́ли |
жін. р. | імунізува́ла | |
сер. р. | імунізува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
імунізо́ваний | ||
Безособова форма | ||
імунізо́вано | ||
Дієприслівник | ||
імунізува́вши |