імунізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | імунізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | імунізу́ймо | |
| 2 особа | імунізу́й | імунізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | імунізува́тиму | імунізува́тимемо, імунізува́тимем |
| 2 особа | імунізува́тимеш | імунізува́тимете |
| 3 особа | імунізува́тиме | імунізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | імунізу́ю | імунізу́ємо, імунізу́єм |
| 2 особа | імунізу́єш | імунізу́єте |
| 3 особа | імунізу́є | імунізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| імунізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | імунізува́в | імунізува́ли |
| жін. р. | імунізува́ла | |
| сер. р. | імунізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| імунізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| імунізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| імунізува́вши | ||