імпульсивний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний імпульси́вний імпульси́вна імпульси́вне імпульси́вні
родовий імпульси́вного імпульси́вної імпульси́вного імпульси́вних
давальний імпульси́вному імпульси́вній імпульси́вному імпульси́вним
знахідний імпульси́вний, імпульси́вного імпульси́вну імпульси́вне імпульси́вні, імпульси́вних
орудний імпульси́вним імпульси́вною імпульси́вним імпульси́вними
місцевий на/в імпульси́вному, імпульси́внім на/в імпульси́вній на/в імпульси́вному, імпульси́внім на/в імпульси́вних

Словник синонімів

ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ[ГАРЯЧКУВА́ТИЙ]розм.,ЗАГО́НИСТИЙрозм.,ПАЛЮ́ЧИЙрозм.,ПОРИ́ВЧАТИЙрідко,ОПРИ́ШКУВАТИЙрідко,ЗАПА́ЛЬЧАСТИЙрідко,ОПРИ́СКЛИВИЙрозм.рідко. Він постав в її уяві таким, якого вона знала завжди, - запальним, одвертим, чесним (А. Шиян); - От бачиш, який ти став гарячий, - примирливо заговорив майстер (М. Ю. Тарновський); А дочка, на лихо собі, гаряча вдалася: ніколи було не змовчить (Панас Мирний); Тодозя своєю жіночою вродою та почуванням вгадала, що в князя була й справді вдача незвичайно палка, нервова, навіть психопатична, не здатна до поміркування (І. Нечуй-Левицький); Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди (В. Козаченко); Для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка: розумного, твердого і трошки романтичного (Г. Хоткевич); - Та й азартний же хлопець, як та іскра (С. Васильченко); Любовицька літня, але ще гарна жінка років 45, .. експансивна і жвава (І. Кочерга); До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах); Поважний Іван Бриль коротким порухом руки спинив гарячкуватого.. Максима Колиберду (Ю. Смолич); - Навіть не присниться тобі, який в тебе браток загонистий та відчайдушний (П. Козланюк); Чудна ся Параска і не сердита мов - тілько, як порох, палюча (Панас Мирний); Як зійдуться брати, а запальчасті обидва, то без сварки не обійдеться (Словник Б. Грінченка). - Пор. 2. емоці́йний, 1. нестри́маний, 2. пори́вчастий.
ПОРИ́ВЧАСТИЙ (схильний до захоплення, до бурхливого вияву своїх почуттів), ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВИСТИЙрідше,ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ (схильний діяти під впливом раптового спонукання, імпульсу). Любила [стара] сина, але не могла не бачити, що для поривчастого й поетичного темпераменту Марусі треба би було іншого чоловіка (Г. Хоткевич); Поривний і гарячий, не міг він терпіти ніякої кривди, заступався і за себе, і за інших (В. Козаченко); Надто багато в них [молодих] енергії, надто вони поривисті, надто вимогливі (П. Загребельний); Любовицька літня, але ще гарна жінка років 45, з гордою поставою, з нахилом до повноти, але експансивна і жвава (І. Кочерга); Воля був дуже розсудливий, зовсім не плакав, ще й заспокоював Фелікса, який удався гарячий, імпульсивний і не вмів себе стримувати (Ю. Яновський). - Пор. 1. запальни́й.