-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив імпровізува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   імпровізу́ймо
2 особа імпровізу́й імпровізу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа імпровізува́тиму імпровізува́тимемо, імпровізува́тимем
2 особа імпровізува́тимеш імпровізува́тимете
3 особа імпровізува́тиме імпровізува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа імпровізу́ю імпровізу́ємо, імпровізу́єм
2 особа імпровізу́єш імпровізу́єте
3 особа імпровізу́є імпровізу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
імпровізу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. імпровізува́в імпровізува́ли
жін. р. імпровізува́ла
сер. р. імпровізува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
імпровізо́ваний
Безособова форма
імпровізо́вано
Дієприслівник
імпровізува́вши

Словник синонімів

ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́розм., ПЛЕСКА́ТИрозм., ВИПЛІТА́ТИрозм., СПЛІТА́ТИрозм., ПРИГА́ДУВАТИрозм., ХИМЕ́РИТИрозм., ХИМЕРУВА́ТИрозм., КОВЕРЗУВА́ТИрозм.; ДОКЛАДА́ТИдіал. (для сміху). - Док.: ви́гадати, ви́думати, приду́мати, ви́мислити, ви́мудрувати, ви́метикувати, ви́плести, сплести́, пригада́ти, прирозумі́тирозм.Став тоді хлопець у самій уяві своїй вигадувати всякі пригоди й переживати їх (А. Головко); [Любов:] Нещастя!.. все нещастя!.. А коли буде щастя? Ах, тіточко!.. Ну, годі.. Не вважайте, се так, голова болить, от і видумую (Леся Українка); Часом темної, довгої ночі Грицько не спав і на волосину: все придумував та пригадував, що б його перед жінкою вивести таке, щоб звихнути Чіпчину правду... (Панас Мирний); - І ти тхором мене зовеш! І небилиці вимишляєш (І. Котляревський); Тимко починав фантазувати. Він бачив себе таким же високим і ставним, як Іван Павлович (Ю. Збанацький); Покиньмо їх та ходім поки за писарем; будемо дивитись, що той мудрує (Г. Квітка-Основ’яненко); Факт, який мав він на увазі, був явно непереконливий і недостатній, щоб посіяти сумнів у Грицьковому серці.. Імпровізувати Павло тоді не рискнув (А. Головко); Вінцусиха плете по селі, начебто він ні на батька, ні на матір не похожий (І. Муратов); Колись баби плескали, мовбито він крадене передержує (Б. Грінченко); Люди.. виплели, що буцім Пріська напоїла Хведора кошачим мозком (Панас Мирний); Цар упився - вже в світлиці Він сплітає небилиці (Л. Первомайський); [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять - химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); [Поет (до музи):] Не химеруй, кохана, бо мусимо до рана списати сей папір (Леся Українка); Їде [дурень] через гай і щось дуже замисливсь, і дев’ять розумних не вгадали б, об чім він коверзує (О. Стороженко); [Охрім:] Вийду на вулицю, хлопці й дівчата зберуться, ..почнуть таке докладати, що, здається, і мертвий зареготав би (М. Кропивницький).