імплікувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | імплікува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | імпліку́ймо | |
| 2 особа | імпліку́й | імпліку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | імплікува́тиму | імплікува́тимемо, імплікува́тимем |
| 2 особа | імплікува́тимеш | імплікува́тимете |
| 3 особа | імплікува́тиме | імплікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | імпліку́ю | імпліку́ємо, імпліку́єм |
| 2 особа | імпліку́єш | імпліку́єте |
| 3 особа | імпліку́є | імпліку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| імпліку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | імплікува́в | імплікува́ли |
| жін. р. | імплікува́ла | |
| сер. р. | імплікува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| імпліко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| імпліко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| імплікува́вши | ||