імперфективований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний імперфективо́ваний імперфективо́вана імперфективо́ване імперфективо́вані
родовий імперфективо́ваного імперфективо́ваної імперфективо́ваного імперфективо́ваних
давальний імперфективо́ваному імперфективо́ваній імперфективо́ваному імперфективо́ваним
знахідний імперфективо́ваний імперфективо́вану імперфективо́ване імперфективо́вані
орудний імперфективо́ваним імперфективо́ваною імперфективо́ваним імперфективо́ваними
місцевий на/в імперфективо́ваному, імперфективо́ванім на/в імперфективо́ваній на/в імперфективо́ваному, імперфективо́ванім на/в імперфективо́ваних