імператив 2 значення

-1-
іменник чоловічого роду
(спосіб дієслова)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний імперати́в імперати́ви
родовий імперати́ва імперати́вів
давальний імперати́ву, імперати́вові імперати́вам
знахідний імперати́в імперати́ви
орудний імперати́вом імперати́вами
місцевий на/в імперати́ві на/в імперати́вах
кличний імперати́ве* імперати́ви*

Словник синонімів

НАКАЗО́ВИЙ СПО́СІБлінгв. (форма дієслова, що виражає наказ, спонукання, прохання, побажання і т. ін.), ІМПЕРАТИ́Влінгв.
-2-
іменник чоловічого роду
(у філософії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний імперати́в імперати́ви
родовий імперати́ва імперати́вів
давальний імперати́ву, імперати́вові імперати́вам
знахідний імперати́в імперати́ви
орудний імперати́вом імперати́вами
місцевий на/в імперати́ві на/в імперати́вах
кличний імперати́ве* імперати́ви*

Словник синонімів

НАКАЗО́ВИЙ СПО́СІБлінгв. (форма дієслова, що виражає наказ, спонукання, прохання, побажання і т. ін.), ІМПЕРАТИ́Влінгв.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний імперати́в імперати́ви
родовий імперати́ву імперати́вів
давальний імперати́ву, імперати́вові імперати́вам
знахідний імперати́в імперати́ви
орудний імперати́вом імперати́вами
місцевий на/в імперати́ві на/в імперати́вах
кличний імперати́ве* імперати́ви*