іммобілізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | іммобілізува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | іммобілізу́ймо | |
2 особа | іммобілізу́й | іммобілізу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | іммобілізува́тиму | іммобілізува́тимемо, іммобілізува́тимем |
2 особа | іммобілізува́тимеш | іммобілізува́тимете |
3 особа | іммобілізува́тиме | іммобілізува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | іммобілізу́ю | іммобілізу́ємо, іммобілізу́єм |
2 особа | іммобілізу́єш | іммобілізу́єте |
3 особа | іммобілізу́є | іммобілізу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
іммобілізу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | іммобілізува́в | іммобілізува́ли |
жін. р. | іммобілізува́ла | |
сер. р. | іммобілізува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
іммобілізо́ваний | ||
Безособова форма | ||
іммобілізо́вано | ||
Дієприслівник | ||
іммобілізува́вши |