іммобілізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | іммобілізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | іммобілізу́ймо | |
| 2 особа | іммобілізу́й | іммобілізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | іммобілізува́тиму | іммобілізува́тимемо, іммобілізува́тимем |
| 2 особа | іммобілізува́тимеш | іммобілізува́тимете |
| 3 особа | іммобілізува́тиме | іммобілізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | іммобілізу́ю | іммобілізу́ємо, іммобілізу́єм |
| 2 особа | іммобілізу́єш | іммобілізу́єте |
| 3 особа | іммобілізу́є | іммобілізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| іммобілізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | іммобілізува́в | іммобілізува́ли |
| жін. р. | іммобілізува́ла | |
| сер. р. | іммобілізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| іммобілізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| іммобілізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| іммобілізува́вши | ||