іммобілізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний іммобілізо́ваний іммобілізо́вана іммобілізо́ване іммобілізо́вані
родовий іммобілізо́ваного іммобілізо́ваної іммобілізо́ваного іммобілізо́ваних
давальний іммобілізо́ваному іммобілізо́ваній іммобілізо́ваному іммобілізо́ваним
знахідний іммобілізо́ваний, іммобілізо́ваного іммобілізо́вану іммобілізо́ване іммобілізо́вані, іммобілізо́ваних
орудний іммобілізо́ваним іммобілізо́ваною іммобілізо́ваним іммобілізо́ваними
місцевий на/в іммобілізо́ваному, іммобілізо́ванім на/в іммобілізо́ваній на/в іммобілізо́ваному, іммобілізо́ванім на/в іммобілізо́ваних